• Препараты для потенции
• Силденафил спрей джент купить

Джент спрей для приема внутрь 12,5 мг/доза 5 мл 32 дозы

Джент спрей - це ефективний засіб для лікування еректильної дисфункції. Ефективність препарату залежить від наявності сексуальної стимуляції. Активна речовина: 1 доза містить: силденафілу цитрат 17,559 мг (у перерахуванні на силденафіл 12,5 мг). Допоміжні речовини: Пропіленгліколь 92,625 мг, спирт 96 % 23,400 мг, макрогол-400 (поліетиленгліколь 400) 9,360 мг, вода очищена 7,513 мг, хлористоводнева кислота концентрована 2,783 мг, 10,0 0,187 мг, ментол рацемічний 0,047 мг, цикламат натрію 0,016 мг.

Джент спрей для приема внутрь дозированный 12,5мг/доза 32дозы 5мл

Опис: Прозора рідина жовтуватого або зеленувато-жовтого кольору з характерним запахом. Форма випуску: Спрей прийому внутрішньо дозований, 12,5 мг/доза. По 5 мл (32 дози) у флакони з коричневого скла тип I. Внутрішню частину пачки з картону поміщають у зовнішню частину пачки з картону.

• Силденафіл ефективний лише при сексуальній стимуляції. При одноразовому прийомі силденафілу в дозі до 800 мг небажані явища були зіставні з такими при прийомі препарату в нижчих дозах, але частіше зустрічалися. Фармакологічна група: Еректильна дисфункція засіб лікування – ФДЕ5-інгібітор Код ATX: G04BE03 Фармакодинаміка: Силденафіл – селективний інгібітор циклогуанозинмонофосфат (ц ГМФ)-специфічної фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ5). Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику силденафілу. Механізм дії Реалізація фізіологічного механізму ерекції пов'язана із вивільненням оксиду азоту (NO) у кавернозному тілі під час сексуальної стимуляції. Відмічено зниження кліренсу силденафілу при одночасному застосуванні інгібіторів ізоферменту цитохрому CYP3А4 (кетоконазол, еритроміцин, циметидин). Це, у свою чергу, призводить до збільшення рівня ц ГМФ, подальшого розслаблення гладком'язової тканини кавернозного тіла та збільшення припливу крові.

Одноразовий прийом 100 мг силденафілу спільно з еритроміцином (по 500 мг/добу 2 рази на день протягом 5 днів), помірним інгібітором ізоферменту цитохрому CYP3А4, на тлі досягнення постійної концентрації еритроміцину в крові, призводить до збільшення AUC сил8а2. Одночасне застосування силденафілу в рівноважному стані (80 мг 3 рази на добу) призводить до підвищення AUC та Cmax бозентану (125 мг 2 рази на добу) на 49,8 % та 42 % відповідно. Абсолютна біодоступність у середньому становить близько 40% (від 25 до 63%). При сумісному прийомі силденафілу (одноразово 100 мг) та саквінавіру (1200 мг/день 3 рази на день), інгібітору ВІЛ-протеази та ізоферменту цитохрому CYP3А4, на тлі досягнення постійної концентрації саквінавіру в крові Сmax силденафілу підвищувалася на 140%, а AUC збільшувалася на 210%. Після одноразового прийому силеднафілу в дозі 100 мг середня максимальна концентрація вільного силденафілу у плазмі (Cmax) чоловіків становить близько 18 нг/мл (38 н М). Більш сильні інгібітори ізоферменту цитохрому CYP3А4, такі як кетоконазол та ітраконазол, можуть викликати сильніші зміни фармакокінетики силденафілу. Обсяг розподілу силденафілу в рівноважному стані становить в середньому 105 л. Одночасне застосування силденафілу (одноразово 100 мг) та ритонавіру (по 500 мг 2 рази на добу), інгібітора ВІЛ-протеази та сильного інгібітора цитохрому Р450, на тлі досягнення постійної концентрації ритонавіру в крові призводить до збільшення Сmax сил000 ), а AUC на 1000% (в 11 разів). Зв'язок силденафілу та його основного циркулюючого N-деметильного метаболіту з білками плазми становить близько 96 % і не залежить від загальної концентрації препарату. Через 24 години концентрація силденафілу в плазмі становить близько 200 нг/мл (після одноразового застосування одного силденафілу – 5 нг/мл). Менше 0,0002% дози силденафілу (в середньому 188 нг) виявлено у спермі через 90 хв після прийому препарату.

Джент, 12.5 мг, 32 дозы, спрей для приема внутрь дозированный, 5 мл, 1.

У будь-якому випадку максимальна доза силденафілу не повинна перевищувати 25 мг протягом 48 годин. Селективність дії цього метаболіту щодо ФДЕ in vitro становить близько 50% активності силденафілу. У дослідженнях за участю здорових добровольців при одночасному застосуванні антагоніста ендотелінових рецепторів, бозентану (індуктор ізоферменту CYP3А4 (помірний), CYP2С9 і, можливо, CYP2С19) у рівноважній концентрації (125 мг 2 рази на добу) та силдену 3 на добу) відзначалося зниження AUC та Сmax силденафілу на 62,6 % та 52,4 %, відповідно. Концентрація метаболіту в плазмі здорових добровольців становила близько 40% від концентрації силденафілу. Силденафіл збільшував AUC та Сmax бозентану на 49,8 % та 42 %, відповідно. При прийомі силденафілу в дозах, що рекомендуються, його Cmax становить близько 1 мкмоль, тому малоймовірно, що силденафіл може вплинути на кліренс субстратів цих ізоферментів. Виведення Загальний кліренс силденафілу становить 41 л/годину, а кінцевий Т1/2 – 3-5 годин.

Інгібітори ізоферменту цитохрому CYP2С9 (толбутамід, варфарин), ізоферменту цитохрому CYP2D6 (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти), тіазидні та тіазидоподібні діуретики, інгі. Після застосування внутрішньо також як після внутрішньовенного введення силденафіл виводиться у вигляді метаболітів, в основному, кишечником (близько 80% пероральної дози) і, меншою мірою, нирками (близько 13% пероральної дози). При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну Найчастішими побічними ефектами були біль голови і «припливи».   Зазвичай побічні ефекти препарату слабко або помірно виражені і мають тимчасовий характер.  

З боку імунної системи: нечасто – реакції підвищеної чутливості (в т.ч. З боку серцево-судинної системи: часто – «припливи»; нечасто – тахікардія, відчуття серцебиття, зниження артеріального тиску, збільшення частоти серцевих скорочень, нестабільна стенокардія, атріовентрикулярна блокада, інфаркт міокарда, тромбоз судин головного мозку, зупинка серця, серцева недостатність, відхилення у показаннях електрокардіограми, кардіомія; рідко – фібриляція передсердь, раптова серцева смерть, шлуночкова аритмія. З боку крові та лімфатичної системи: нечасто – анемія, лейкопенія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – закладеність носа; нечасто – носова кровотеча, риніт, астма, диспное, ларингіт, фарингіт, синусит, бронхіт, збільшення обсягу відокремлюваного мокротиння, посилення кашлю; рідко – відчуття стиснення у горлі, сухість слизової оболонки порожнини носа, набряк слизової оболонки порожнини носа. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, диспепсія; нечасто – гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, блювання, біль у ділянці живота, сухість слизової оболонки порожнини рота, глосит, гінгівіт, коліт, дисфагія, гастрит, гастроентерит, езофагіт, стоматит, відхилення «печінкових» функціональних тестів; рідко – гіпестезія слизової оболонки ротової порожнини. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – біль у спині; нечасто – міалгія, біль у кінцівках, артрит, артроз, розрив сухожилля, теносиновіт, біль у кістках, міастенія, синовіт.

Джент спрей для приема внутрь дозированный 12,5 мг/доза 32."Джент спрей для приема внутрь дозированный 12,5 мг/доза 32.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – цистит, ніктурія, нетримання сечі, гематурія. З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – збільшення молочних залоз (чоловіки), порушення еякуляції, набряк геніталій, аноргазмія, гематоспермія, ушкодження тканин статевого члена; рідко – тривала ерекція та/або пріапізм. З боку нервової системи: дуже часто головний біль; часто – запаморочення; нечасто - сонливість, мігрень, атаксія, гіпертонус, невралгія, нейропатія, парестезія, тремор, вертиго, симптоми депресії, безсоння, незвичайні сновидіння, підвищення рефлексів, гіпестезія; рідко - судоми, повторні судоми, непритомність. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання на шкірі, кропив'янка, простий герпес, свербіж шкіри, підвищене потовиділення, виразка шкіри, контактний дерматит, ексфоліативний дерматит; частота невідома – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. Інші: нечасто – відчуття жару, набряк обличчя, реакція фоточутливості, шок, астенія, підвищена стомлюваність, біль різної локалізації, озноб, випадкові падіння, біль у ділянці грудної клітки, випадкові травми; рідко – дратівливість. Серцево-судинні ускладнення В ході постмаркетингового застосування силденафілу для лікування еректильної дисфункції повідомлялося про такі небажані явища, як тяжкі серцево-судинні ускладнення (в т.ч. інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія, раптова серцева смерть, шлуночкова аритмія, геморагічний інсульт, транзи ), які мали тимчасовий зв'язок із застосуванням силденафілу.

Багато з цих небажаних явищ спостерігалися незабаром після сексуальної активності, і деякі з них відзначалися після прийому силденафілу без подальшої сексуальної активності. Неможливо встановити наявність прямого зв'язку між небажаними явищами, що відзначалися, і зазначеними або іншими факторами.